Искать в полном словаре
БРЮЧИНА
БРЮЧИНА
ТолкБТС
-ы;
ж.
;
разг.
Часть
брюк
,
покрывающая
одну
ногу
;
штанина
.
Порванная
на
колене
брю́чина.
Не
попал
в брючину.