Искать в полном словаре
ХЛЯСЬ
ХЛЯСЬ
ТолкБТС
межд.
; в
функц.
сказ
.
разг.-сниж.
употр.
для
обозначения
быстрого
действия
(
по зн.
хря́снуть
,
хря́снуться
,
хря́скать
,
хря́стать
,
хря́стнуть
и
хря́стнуться
)
Она - хлясь
оземь
!
Ни с того, ни с
сего
- хлясь его в
ухо
!
ХЛЯСЬ
ТолкМАС
междом. в знач.
сказ
.
груб
.
прост
.
Употребляется
по
значению
глаголов
:
хляскать
и
хляснуть
.
—
Барин
,
которому
я
фрак
чинил
, ни с того ни с
сего
хлясь меня в
ухо
.
Лесков
,
Штопальщик
.
Как
набежал
на него [
парня
]
будочник
, так
он
его
прямо
по
бляхе
на
фуражке
— «хлясь»…
Будочник
упал
.
К. Коровин,
Молодость
.