Искать в полном словаре
ОБУТКА
ОБУТКА
ТолкБТС
-и;
мн
.
род
.
- -
ток
,
дат
.
- -ткам;
ж.
;
нар
.-разг.
=
обувь
ОБУТКА
ТолкМАС
-и
,
ж.
(
мн
.
в
том
же знач.
обу́тки
,
-
ток
, -ткам
).
обл
.
То же,
что
обувь
.
— Я
шью
и себе и
семье
платье
, и даже обутки (
обувь
)
делаю
.
И.
Гончаров
,
Фрегат
«Паллада».
Бросив
шапку
и
скинув
обутки,
валился
тут же
казак
,
возле
других и
расспрашивал
о
предстоящем
походе
.
Злобин, Степан Разин.