Искать в полном словаре
ШУБЁНКА
ШУБЁНКА
ТолкБТС
см
.
шуба
; -и;
мн
.
род
.
- -
нок
,
дат
.
- -нкам;
ж.
;
уничиж.
Потёртая
шубёнка.
ШУБЁНКА
ТолкМАС
-и
,
род
.
мн
.
-
нок
,
дат
.
-нкам
,
ж. разг.
уничиж.
к
шуба
(в 1 знач.).
Прихватила
осень
, — я шубенку где-то
Заложил
в
шинок
.
Полонский,
Миазм
.
Одета
она была по-мещански
просто
— в
старенькую
,
потертую
шубенку и
шаль
.
М.
Горький
, Между
прочим
.