Искать в полном словаре
ПОЗВАНИВАТЬ
ПОЗВАНИВАТЬ
ТолкБТС
-аю, -аешь;
нсв.
см
. тж.
позванивание
1)
а)
время
от
времени
звонить
2)
Позва́нивать
шпорами
.
Позванивали
бубенцы
.
Позванивают
сосульки
.
б)
отт.
,
безл.
Об
ощущении
лёгкого
звона
.
В
ушах
позванивает!
В
голове
чуть позванивало.
2)
разг.
Звонить
по
телефону
время
от
времени
.
Позванивай хоть
изредка
!
ПОЗВАНИВАТЬ
ТолкМАС
-аю, -аешь
;
несов.
Время
от
времени
издавать
легкий
звон
(в 1 и 2 знач.).
В
комнатах
, позванивая
шпорами
,
рылись
жандармы
.
М.
Горький
,
Жизнь
Клима Самгина.
Когда проходит
машина
,
вся
изба
трясется
и
ведро
на
скамье
позванивает
дужкой
.
С.
Антонов
, По
дороге
идут
машины
.