Искать в полном словаре
ПОТУПИТЬ
ПОТУПИТЬ
ТолкБТС
-плю, -
пишь
;
св
.
см
. тж.
потуплять
что
Опустить
вниз
(
голову, глаза
)
Поту́пить
взор
.
ПОТУПИТЬ
ТолкЛопатин
-плю, -
ишь
; -
пленный
;
сов
.
,
что
.
Опустить
(голову, глаза) в
раздумье
или под
влиянием
стыда
,
смущения
и т.п.
П. голову.
П.
взор
.
||
несов.
потуплять
, -яю.
ПОТУПИТЬ
ТолкМАС
-плю, -
пишь
;
сов
., перех.
(
несов.
потуплять
).
Опустить
вниз
(голову, глаза).
Потупить
взор
.
□
Литвинов
расхаживал
по
комнате
у себя в
гостинице
,
задумчиво
потупив голову.
Тургенев
,
Дым
.
Флор
угрюмо
вышел
из
дворца
с потупленными от
стыда
глазами
.
Короленко,
Сказание
о
Флоре
.